Переглянули: 244
1 0
Час на читання:2 Хвилин, 31 Секунд

Поет-ювіляр Б. І. Олійник

Борис Олійник народився 22 жовтня 1935 року в с. Зачепилівка Новосанджарського р-ну Полтавської обл. З 1958 року працював у газеті “Молодь України”, журналах “Ранок”, “Дніпро” і “Вітчизна” на посадах від кореспондента до головного редактора.

З 1971 по 1974 рік — заступник голови правління Спілки письменників України. З 1976 по 1991 рік — Секретар Спілки письменників України та СРСР.

У травні-червні 1986 року одним з перших побував у Зоні відчуження, звідки вів репортажі на Центральному телебаченню СРСР і України
Член КПРС з 1961 року, член ЦК КПУ в 1990-1991 роках і член ЦК КПРС у 1990-1991 роках.

Обирався депутатом Верховних Рад СРСР (1989-1991), депутатом Верховної Ради УРСР 10, 11 скликань (1980-1991), народним депутатом Верховної Ради України 1-4 скликань (1992–2006).

Борис Олійник все життя був переконаним комуністом, одним із тих, хто ініціював відродження Комуністичної партії України в 1993 році, вважався лідером націонал-комуністичного її крила. Єдиний з-поміж депутатів-комуністів підтримав Помаранчеву революцію, після голосування за призначення Юлії Тимошенко прем’єр-міністром України в 2005 році виключений з КПУ.

З 1996 по 2006 рік — віце-президент Парламентської Асамблеї Ради Європи. Дійсний член Національної академії наук України (з 1990 року). З 2010 року — Голова комітету з Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка.

У 2013 році був членом Громадського комітету “Примирення між народами”, спрямованому на збереження взаєморозуміння та добросусідства між українцями й поляками.

Лауреат Державної премії СРСР (1975 рік), Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1983 рік), багатьох інших премій і нагород. Герой України (2005 рік).

Автор понад 40 книг поезії, статей та есе, які перекладені російською, чеською, словацькою, польською, сербською, румунською, італійською та ін. мовами. Перша збірка його лірики — “Б’ють у крицю ковалі” вийшла в 1962 році.

Найвідомішими вважаються збірки “Вибір” (1965), “Коло” (1968), “Стою на землі” (1973), “Заклинання вогню” (1978), “Сива ластівка” (1979), “У дзеркалі слова” (1981), “Поворотний круг” (1989), “Таємна вечеря” (2000), поема “Сім” (1988).

Основний спектр поетичних мотивів Бориса Олійника обертається навколо феномена людини, і цілком закономірно, що мотиви “людина та її покликання”, “високе і земне у людині”, “людське начало і гідність”, “людина та її честь” об’єднують і виструнчують твори поета різних історико-духовних періодів. Лірика Б. Олійника випромінює енергетику людиноцентризму й людиноутвердження, пройнята пафосом гуманістичних і людинознавчих начал. Серед жанрів, що їх митець розробляв й активно практикував, виділяються притчі, пісні, балади, вальси, оди, послання, присвяти, ліричні цикли, поеми.

Висувався на здобуття Нобелівської премії у 2012 році.

Після проголошення незалежності України проповідував прокомуністичні погляди, ідею братерства українського і російського народів. У 2015 році дав скандальне інтерв’ю колись популярній російській “Литературной газете”, яка не приховує свого українофобства. У цьому інтерв’ю Олійник вихваляв комуністичне минуле, критикував політику незалежної України, не визнав провини Росії в анексії Криму та агресії проти України на Донбасі.

Помер 30 квітня 2017 у Києві.

У бібліотеці доступні наступні твори автора:

  • Олійник Б. І. Вибрані твори в двох томах.
  • Олійник Б. І. У дзеркалі слова: Поезії
  • Олійник Б. І. Поворотний круг
  • Олійник Б. І. Поезії

З віршами Бориса Олійника, покладеними на музику, можна ознайомитися на сайті “Українські пісні”.