АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ

Рекомендуємо попередньо ознайомитись з наступними матеріалами:

• Закон України “Про освіту”
• Закон України “Про авторське право і суміжні права”
• Онлайн-курс “Академічна доброчесність”
• Радкевич О. П. Розвиток правової компетентності педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти
• Методичні вказівки для вчителів “Виховуємо академічну доброчесність в школі”
• Зошит “Виховуємо академічну доброчесність в школі”
• Світлофор освітньої доброчесності
• ДСТУ 8302:2015 “Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні вимоги та правила складання”

Що таке академічна доброчесність?

Новий Закону України “Про освіту” регламентує засади державної політики у сфері освіти та принципи освітньої діяльності, серед яких значиться саме академічна доброчесність.

Стаття 42 цього закону дає нам наступне визначення:

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень

Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
• контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
• об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації

Порушенням академічної доброчесності вважається:

• академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
• самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
• фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
• фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
• списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
• обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
• хабарництво – надання (отримання) учасником_цею освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
• необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти;
• надання здобувачам освіти під час проходження ними оцінювання результатів навчання допомоги чи створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання;
• вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на педагогічного (науково-педагогічного) працівника_цю з метою здійснення ним необ’єктивного оцінювання результатів навчання.

За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання;
• позбавлення присудженого наукового (освітньо-творчого) ступеня чи присвоєного вченого звання;
• відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);
• повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;
• відрахування із закладу освіти (крім осіб, які здобувають загальну середню освіту);
• позбавлення академічної стипендії;
• позбавлення наданих закладом освіти пільг з оплати навчання.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

• ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
• особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
• знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
• оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

Плагіат

Самоплагіат

Просте правило: коли Ви бажаєте при написанні Вашого наступного тексту використати Вашу попередню публікацію, Ви маєте цитувати її фрагменти так само, як і будь-який інший текст. Чому? Зокрема тому, що Ваш потенційний читач має право на одержання нової академічної (наукової) інформації.

Що погіршує якість письмових робіт здобувачів освіти?

Основною причиною здобувачів освіти плагіату частіше є нестача навичок академічного письма і знань дослідницьких методів, аніж свідоме прагнення обманути.

Крім того, письмовими роботами у навчальному процесі часто нехтують. Себто письмові роботи не будуть якісними, поки основним критерієм оцінювання результатів навчання здобувачів освіти є запам’ятовування й відтворення інформації, а не розвиток критичного і логічного мислення.

Часто здобувачі освіти скорочують час і зменшують власні зусилля на підготовку письмових робіт, тому що їх до цього підштовхують особливості навчального процесу:

• нестача навчального часу на навчання належному академічному письму;
• необхідність одночасно готувати кілька письмових робіт з різних предметів;
• вимога про великий обсяг тексту роботи;
• короткий термін, відведений на підготовку об’ємної роботи.
• Коли Ви, наприклад, даєте студенту завдання підготувати курсову роботу на 25 стор., то зважайте, що мінімальна кількість часу на якісну підготовку 1 стор. роботи може становити 3-5 годин. Тоді програма Вашої дисципліни має передбачати, що здобувач освіти витратить 75-125 годин самостійної роботи на підготовку курсової.
• Які типи завдань провокують плагіат?
• Деякі способи укладання і види завдань можуть провокувати плагіат у письмових та списування в екзаменаційних роботах:
• запропонувати здобувачам освіти підготовку реферату з теоретичного питання із єдиною вимогою “обсяг 10-15 сторінок”;
• не змінювати тип завдання (наприклад, написати есей) і пропоновані його теми з року в рік;
• не пояснювати вимоги до роботи ані письмово, ані усно;
• пояснювати вимоги, але робити це рівно один раз;
• встановити розмиті (неконкретні, суб’єктивні) критерії оцінювання роботи (наприклад, “робота виконана на високому рівні”) або не встановлювати їх зовсім;
• надати оцінці за велику письмову роботу вагу 5-10% у загальній оцінці за курс;
• назвати пропоновану здобувачам освіти письмову роботу (майже) так само, як і параграфи у підручнику з предмета, або скористатися назвами сторінок Вікіпедії;
• при формулюванні теми роботи використати дієслова з двох долішніх щаблів таксономії Блума (поясніть, назвіть, перелічіть, напишіть власними словами тощо);
• застосувати дві попередні поради при укладанні переліку екзаменаційних питань;
• перевіряти роботи «по діагоналі;
• не застосовувати жодних санкцій до здобувачів освіти, які здають сплагійовані роботи.

Як підвищити якість оцінювання?

Оцінювання результатів навчання може не відповідати цим результатам з різних причин:

1. Свідоме неточне оцінювання: викладач знає, що він поставив необ’єктивно вищу або нижчу оцінку.
2. Застосування недоречних методів оцінювання.
3. Інфляція оцінок: феномен, коли здобувач освіти сьогодні одержує оцінку “добре” або “відмінно” за таку роботу, за яку кілька років тому він/вона би одержали оцінку “задовільно”.
4. Частину результатів навчання неможливо об’єктивно виміряти, отже оцінити.

Чинна правова норма вважає прямим по-рушенням академічної доброчесності тільки першу ситуацію. Важливо, що нечесне оцінювання тисне на відчуття справедливості учасників освітнього процесу, отже є “мінусом” до мотивації й якості освітнього середовища загалом.
Оцінювання формує реальну (“приховану”) програму навчального курсу, яка може не збігатися із затвердженою.

Наприклад, здобувачі освіти найбільш глибоко і ретельно вивчають матеріал саме під час підготовки до контрольних заходів. Матеріал, опанування якого не оцінюється, навпаки, ризикує бути проігнорованим, отже, випасти з “реальної” програми.

Від інструментів оцінювання залежать способи роботи здобувачів освіти із матеріалом. Очевидно, алгоритм підготовки до тесту з певної теми буде відрізнятися від алгоритму підготовки (до) усної доповіді чи презентації або командної участі в дебатах на цю ж тему. Оцінювання також впливає на кількість часу, яку студенти відводять на опанування матеріалу, на глибину його розуміння.

Вдосконалення і зміна методів оцінювання є потужним важелем поліпшення процесу навчання у цілому. Тому оцінювання має передусім спиратися на цілі навчання. Вибір завдань для здобувачів освіти і методів оцінки їх виконання має відштовхуватися від запланованих результатів навчання дисципліни, тісно з ними узгоджуватися. Своєю чергою, різні типи результатів навчання логічно оцінювати за допомоги різних інструментів.
Для цього:

• детально опишіть ключові результати навчання для Вашої дисципліни;
• визначте, які з них Ви будете перевіряти й оцінювати першочергово, де Ви зробите акцент на підсумковому, а де — на формувальному оцінюванні;
• урізноманітнюйте методи оцінювання, які Ви застосовуєте в межах Вашої дисципліни;
• врахуйте, що для учнів оцінювання є важливим елементом процесу навчання, отже, воно саме по собі формує певні результати навчання;
• не абсолютизуйте оцінювання.Ви не можете і не маєте перевірити всі результати навчання. Тож переконайтесь, що Ви охопили певними методами оцінювання головну частину матеріалу Вашого курсу;
• прослідковуйте, які методи найкраще допоможуть Вам досягти цілей Вашої дисципліни з урахуванням вищенаведеного аналізу.

Як надавати якісний зворотний зв’язок?

Г. Фіок і Г. Гарсіа називають кілька ознак якісного зворотного зв’язку в онлайн-і традиційній освіті.

Регулярність	Здобувачі освіти мають одержувати певні відгуки від викладача (нехай це буде й маленький коментар до короткого завдання) упродовж усього курсу.
Конкретність	Не лише вказуйте що неправильно, а й поясніть, що саме потрібно зробити, аби поліпшити відповідь.
Збалансованість	Поруч із коментарем про те, що неправильно, зверніть увагу на те, що вийшло добре. Зворотний зв’язок не дорівнює суцільній критиці.
Своєчасність	Якщо здобувачі освіти одержують відгук на своє завдання більш ніж через тиждень, вони встигають забути, що й до чого в ньому має бути.
Розумна достатність	Надмірна кількість порад дезорієнтує.

Г. Фіок і Г. Гарсіа також наголошують на перевагах відгуку, висловленого Вами уголос, записаного й надісланого за допомогою інтернету, над письмовим коментарем. Аудіовідгук сприймається м’якше, допомагає уникнути непорозумінь, створює відчуття особистого контакту з викладачем.

---

Для створення цього керівництва було використано інформацію, представлену в інфобюлетенях “Академічна доброчесність” https://saiup.org.ua/resursy/seriya-infobyuleteniv-akademichna-dobrochesnist/