Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.

Професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури.

Освітній процес у ЗП(Т)О організовується відповідно до Законів України “Про освіту”,  “Про повну загальну середню освіту”, “Про професійну (професійно-технічну) освіту”, Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах,  інших актів законодавства, освітньої програми (освітніх програм) закладу освіти та спрямовується на виявлення та розвиток здібностей та обдарувань особистості, її індивідуальних здібностей, досягнення результатів навчання, прогресу в розвитку, зокрема формування і застосування відповідних компетентностей, визначених державними стандартами.

Навчально-виробничий процес у ЗП(Т)О ґрунтується на принципах гуманістичної особистісно орієнтованої педагогіки, демократизму, незалежності від політичних, громадських, релігійних об’єднань, спільній діяльності педагогічних працівників, здобувачів освіти, батьків, колективів підприємств, установ та організацій, може включати природничо-математичну, гуманітарну, фізичну, загальнотехнічну, професійно-теоретичну, професійно-практичну підготовку, а також виховну роботу із здобувачами освіти.

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.

У створенні даного Керівництва були використанні наступні нормативно-правові акти:

Закони України

Постанови Кабінету міністрів України

Нормативні документи Міністерства освіти України

Накази Міністерства охорони здоров’я України

Додатково

Педагогічні працівники

Педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, вищу освіту та/або професійну кваліфікацію, що відповідає встановленим законодавством, зокрема професійним стандартом (за наявності), кваліфікаційним вимогам до відповідних посад педагогічних працівників, вільно володіє державною мовою (для громадян України) або володіє державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства),здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки.

  • академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі;
  • педагогічну ініціативу;
  • розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання;
  • користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів;
  • використовувати для самоосвіти, роботи в бібліотеках та інших інформаційних центрах “методичний день”, який може надаватися адміністрацією ЗП(Т)О за поданням методиста (голови методичної комісії);
  • брати участь у опитуванні, анкетуванні, надавати пропозиції адміністрації ЗП(Т)О щодо удосконалення змісту методичної роботи;
  • звертатись за допомогою до методиста, керівника ЗП(Т)О, його заступників, старшого майстра для вирішення питань підвищення своєї професійної компетентності;
  • брати участь у методичних заходах обласного і державного рівня з відшкодуванням витрат відрядження за основним місцем роботи;
  • підвищення кваліфікації, перепідготовку;
  • вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників;
  • доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;
  • відзначення успіхів у своїй професійній діяльності;
  • справедливе та об’єктивне оцінювання своєї професійної діяльності;
  • захист професійної честі та гідності;
  • індивідуальну освітню (наукову, творчу, мистецьку та іншу) діяльність за межами закладу освіти;
  • творчу відпустку строком до одного року не більше одного разу на 10 років із зарахуванням до стажу роботи;
  • виїжджати у творчі відрядження з метою вивчення та обміну досвідом роботи;
  • забезпечення житлом у першочерговому порядку, пільгові кредити для індивідуального і кооперативного будівництва;
  • забезпечення службовим житлом з усіма комунальними зручностями у порядку, передбаченому законодавством;
  • безпечні і нешкідливі умови праці;
  • подовжену оплачувану відпустку;
  • участь у громадському самоврядуванні закладу освіти;
  • участь у роботі колегіальних органів управління закладу освіти;
  • захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю:
  • також інші права, передбачені законодавством, колективним договором, трудовим договором та/або установчими документами закладу освіти.

  • постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність;
  • брати участь у методичній роботі;
  • володіти навичками з надання домедичної допомоги дітям;
  • дотримуватися принципів дитиноцентризму та педагогіки партнерства у відносинах з учнями та їхніми батьками;
  • виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання;
  • сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров’я;
  • дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності;
  • дотримуватися педагогічної етики;
  • поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу;
  • настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
  • формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
  • використовувати державну мову в освітньому процесі відповідно до вимог цього Закону;
  • виховувати у здобувачів освіти повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України та навколишнього природного середовища;
  • формувати у здобувачів освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
  • захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам;
  • додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов’язки;
  • повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування);
  • також інші обов’язки, передбачені законодавством, колективним договором, трудовим договором та/або установчими документами закладу освіти.

Засновник або уповноважений ним орган, керівники закладів освіти та їхніх структурних підрозділів не мають права вимагати від педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої укладеним письмовим трудовим договором та/або посадовою інструкцією.

Нові професійно-соціальні ролі педагогічних працівників

Здобувачі освіти

Учень закладу професійної (професійно-технічної) освіти – це випускник закладу загальної середньої освіти II-III ступенів, зарахований до закладу професійної (професійно-технічної) освіти на навчання за програмами первинної професійної підготовки

Слухач закладу професійної (професійно-технічної) освіти – це особа, зарахована до цього закладу на навчання за програмами професійного (професійно-технічного) навчання, у тому числі перепідготовки чи підвищення кваліфікації

  • навчання впродовж життя та академічну мобільність;
  • індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладів освіти і запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання;
  • якісні освітні послуги;
  • справедливе та об’єктивне оцінювання результатів навчання;
  • відзначення успіхів у своїй діяльності;
  • свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, наукової і науково-технічної діяльності тощо;
  • безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці;
  • повагу людської гідності;
  • захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти;
  • отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування);
  • безоплатні медичне обслуговування, користування засобами лікування, профілактики захворювань та зміцнення здоров’я;
  • користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів;
  • доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;
  • отримання додаткових індивідуальних та/або групових консультацій та/або занять з навчальних предметів, з яких проводиться державна підсумкова атестація на відповідному рівні повної загальної середньої освіти, та з яких рівень досягнутих результатів навчання менше середнього рівня результатів навчання учнів відповідного року навчання у відповідному закладі освіти;
  • забезпечення стипендіями у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
  • матеріальну допомогу;
  • оплату праці під час виробничого навчання і практики згідно з законодавством;
  • трудову діяльність у позанавчальний час;
  • щотижневий відпочинок і канікули протягом навчального року та після його закінчення;
  • збереження місця навчання на період проходження військової служби за призовом та/або під час мобілізації, на особливий період;
  • безоплатне оволодіння іншою професією у разі хвороби, яка не дає змоги продовжити навчання за обраною професією;
  • продовження освіти за професією, спеціальністю на основі одержаного освітньо-кваліфікаційного рівня, здобуття додаткової освіти відповідно до укладеної з закладом освіти угоди;
  • участь в олімпіадах, виставках, конкурсах;
  • особисту або через своїх законних представників участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти;
  • пільговий проїзд у громадському транспорті;
  • інші необхідні умови для здобуття освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами та із соціально незахищених верств населення.

На час виробничого навчання і практики здобувачам освіти забезпечуються робочі місця, безпечні та нешкідливі умови праці відповідно до освітніх програм і угод між закладами освіти та підприємствами, установами, організаціями, що надають місця для проходження виробничого навчання і практики.

Під час проходження виробничого навчання і практики забороняється використовувати працю здобувачів освіти для цілей, не передбачених освітньою програмою.

  • виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності, і системи контролю знань, умінь і навичок та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти;
  • відвідувати заняття, в тому числі й за індивідуальним графіком;
  • поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;
  • відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;
  • дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за його наявності);
  • виконувати під час проходження виробничої практики вимоги нормативно-правових актів, які регулюють працю працівників відповідних підприємств, установ, організацій;
  • дотримувати правил охорони праці та техніки безпеки під час практичного навчання і виробничої практики;
  • бережно ставитись до обладнання, засобів навчання та інвентаря, що використовуються в навчально-виробничому і навчально-виховному процесі;
  • повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

Збитки, навмисно заподіяні здобувачами освіти закладу освіти, підприємству, установі, організації, відшкодовуються ними особисто або за рахунок їх батьків (опікунів) відповідно до законодавства.

Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України “Про затвердження Змін до Інструкції з організації роботи  підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України” від 25.06.2020 № 488, дитина, яка вчинила булінг (цькування) учасника освітнього процесу підлягає взяттю на профілактичний облік з метою здійснення заходів індивідуальної профілактики поліцейськими підрозділами ювенальної превенції. 

Покарання, заохочення і відзначення здобувачів освіти

За невиконання обов’язків і систематичне порушення статуту закладу професійної (професійно-технічної) освіти, правил внутрішнього розпорядку закладу професійної (професійно-технічної) освіти, незадовільну успішність до здобувача освіти застосовуються такі заходи впливу, як:

  • попередження;
  • догана;
  • відрахування з закладу освіти.

З закладу професійної (професійно-технічної) освіти здобувачі освіти можуть бути відраховані за:

  1. власним бажанням;
  2. станом здоров’я;
  3. переведенням, за його згодою, в інший заклад освіти;
  4. незадовільні успішність, поведінку∗;
  5. невиконання вимог навчального плану та освітніх програм∗∗;
  6. вироком суду, який набрав законної сили;
  7. грубі порушення навчальної дисципліни або правил внутрішнього розпорядку закладу професійної (професійно-технічної) освіти

∗, ∗∗

За рішенням педагогічної ради та відповідного наказу керівника відраховуються з ЗП(Т)О:

  • учні, слухачі, які мають підсумкову оцінку з професійно-практичної підготовки нижче ніж 4 бали;
  • учні, слухачі, які мають підсумкові оцінки нижчі, ніж 4 бали, більше ніж з двох навчальних предметів;
  • учні, переведені на наступний курс умовно, і учні, слухачі випускних навчальних груп, які не з’явилися без поважних причин на повторну атестацію чи повторні заліки або за результатами повторної атестації чи повторних заліків з навчальних предметів одержали оцінки нижчі ніж 4 бали;
  • учні, які переведені на наступний курс умовно за наявності підсумкової оцінки з поведінки “незадовільно” та продовжують систематично порушувати правила внутрішнього розпорядку і статут ЗП(Т)О.

За досягнення високих результатів у навчанні, дослідницькій, пошуковій, науковій діяльності, культурних заходах, спортивних змаганнях та оволодінні професією, спеціальністю, за активну участь у виробничій діяльності тощо до здобувачів освіти можуть застосовуватися різні види морального та/або матеріального заохочення і відзначення.

Організація інклюзивного навчання

Здобувачі освіти з особливими освітніми потребами – особи з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту у закладах професійної (професійно-технічної) освіти;

Інклюзивна група – група у закладі професійної (професійно-технічної) освіти, в якій поряд з іншими здобувачами освіти навчаються одна або більше осіб з особливими освітніми потребами.

Організація освітнього процесу здобувачів освіти з особливими освітніми потребами у закладах професійної (професійно-технічної) освіти передбачає:

  • створення інклюзивного освітнього середовища та забезпечення психолого-педагогічного супроводу здобувачів освіти з особливими освітніми потребами;
  • приведення території закладу професійної (професійно-технічної) освіти, будівель, споруд та приміщень у відповідність з вимогами державних будівельних норм, стандартів та правил. У разі коли наявні будівлі, споруди та приміщення закладів професійної (професійно-технічної) освіти неможливо повністю пристосувати для потреб осіб з інвалідністю, здійснюється їх розумне пристосування з урахуванням універсального дизайну;
  • забезпечення здобувачів освіти з особливими освітніми потребами необхідними спеціальними засобами корекції психофізичного розвитку згідно з типовим переліком, затвердженим МОН;
  • диференційований підхід до розроблення освітньої програми, оцінки та контролю якості знань здобувачів освіти з особливими освітніми потребами;
  • застосування в освітньому процесі найбільш прийнятних для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами методів і способів спілкування, зокрема української жестової мови та рельєфно-крапкового шрифту (шрифту Брайля), із залученням відповідних фахівців і педагогічних працівників;
  • забезпечення доступності інформації в різних форматах (шрифт Брайля, збільшений шрифт, електронний формат та інші).

Для осіб з особливими освітніми потребами зміст та обсяг навчально-виробничого процесу, термін навчання визначаються робочими навчальними планами та робочими освітніми програмами закладу професійної (професійно-технічної) освіти, які за потреби можуть бути адаптовані для отримання знань, умінь та навичок відповідно до індивідуального навчального плану згідно з індивідуальною програмою розвитку.

Освітні програми, які використовуються для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, можуть мати корекційно-розвитковий складник.

Індивідуальний навчальний план здобувача освіти з особливими освітніми потребами розробляється за його участю або одного з батьків (чи інших законних представників), затверджується керівником закладу професійної (професійно-технічної) освіти та підписується ним або одним з батьків (чи інших законних представників).

Виконання вимог стандартів у сфері професійної освіти особами з особливими освітніми потребами забезпечується з урахуванням їхніх індивідуальних психічних, інтелектуальних, фізичних, сенсорних можливостей та у тій формі, яка для кожної особи є найбільш оптимальною.

У професійному навчанні осіб з інвалідністю, осіб з особливими освітніми потребами поряд із традиційними формами допускається застосування альтернативних форм навчання.

Особам з порушенням слуху забезпечується право на навчання українською жестовою мовою та на вивчення української жестової мови.

Компетентності 21-го сторіччя

Освіта в Україні останні роки зазнає суттєвих змін. Це реформування відобразилося і в основних документах, що регламентують навчальний процес. 

Професійні стандарти майстра виробничого навчання та педагога професійного навчання окреслюють наступні загальні компетентності:

  • Здатність адаптуватись до умов освітнього середовища.
  • Здатність до академічної та професійної мобільності.
  • Здатність нести персональну відповідальність за результати прийняття професійних рішень.
  • Здатність до комунікацій у межах професійної діяльності.
  • Здатність ефективно розподіляти робочий час.
  • Здатність виявляти лідерські якості.
  • Здатність діяти в нестандартних ситуаціях.
  • Здатність працювати в команді.
  • Здатність запобігати конфліктним ситуаціям.
  • Здатність до самовдосконалення.
  • Здатність діяти як відповідальний громадянин і брати участь у соціальному житті.
  • Здатність бути відкритим до проявів культурної різноманітності, дотримуватись етичних норм та бути відповідальним щодо інтелектуальної та культурної власності.

Ці ж Стандарти надають перелік трудових функцій (професійних компетентностей, що входять до них).

Педагог професійного навчання

  • Здатність вивчати, аналізувати та застосовувати навчальну, наукову, правову та іншу інформацію щодо планування освітнього процесу
  • Здатність здійснювати календарно-тематичне планування змісту навчальних дисциплін, планувати навчальні заняття, самостійну й індивідуальну роботу здобувачів освіти, виховну роботу в учнівській групі та індивідуальну виховну роботу зі здобувачами освіти
  • Здатність добирати доцільні методи, форми, засоби, технології навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти відповідно до визначених завдань та індивідуальних особливостей здобувачів
  • Здатність відбирати та структурувати зміст навчання з дисциплін відповідно до вимог стандартів освіти
  • Здатність здійснювати професійну підготовку здобувачів освіти за індивідуальними навчальними планами
  • Здатність здійснювати освітній процес в інклюзивному середовищі
  • Здатність застосовувати новітні форми, методи, прийоми та засоби навчання, інноваційні педагогічні технології
  • Здатність застосовувати новітні виробничі технології професійної галузі
  • Здатність оволодівати інноваційним педагогічним досвідом, застосовувати та поширювати його
  • Здатність проєктувати професійне самовдосконалення
  • Здатність набувати додаткових кваліфікацій
  • Здатність брати участь у роботі методичного кабінету, методичної комісії закладу П(ПТ)О, організовувати предметні тижні та ін.
  • Здатність здійснювати індивідуальну роботу над науково-методичною темою, розробляти методичні рекомендації (вказівки) та ін.
  • Здатність оперувати науковими категоріями дослідження
  • Здатність добирати та застосовувати теоретичні та емпіричні методи дослідження
  • Здатність розробляти педагогічні інновації для реалізації основних ідей дослідження
  • Здатність проводити педагогічний експеримент та узагальнювати результати педагогічного дослідження
  • Здатність діагностувати рівень сформованості компетентнісних досягнень, навчальну успішність здобувачів освіти в формальному та неформальному навчанні
  • Здатність організовувати контроль освітньо-виховної, виробничої та практичної діяльності здобувачів освіти
  • Здатність здійснювати контроль якості виконання робіт здобувачами освіти
  • Здатність брати участь у роботі груп з розроблення кваліфікаційних та освітніх стандартів, інших нормативних документів у сфері освіти
  • Здатність установлювати стійкі зв’язки з підприємствами щодо виробничої практики, дуального навчання здобувачів освіти
  • Здатність організовувати профорієнтаційну роботу з учнівською молоддю
  • Здатність підтримувати зв’язки з державною службою зайнятості, підприємствами, організаціями щодо працевлаштування випускників закладу П(ПТ)О

Майстер виробничого навчання

  • Здатність до підготовки та оновлення навчально-методичних документів з планування професійно-практичної підготовки та ведення обліково-звітної документації
  • Здатність застосовувати різні джерела інформації щодо планування та організації освітнього процесу
  • Здатність до взаємодії з педагогічними працівниками та соціальними партнерами щодо планування та організації освітнього процесу
  • Здатність до застосування методик психолого- педагогічного діагностування здобувачів освіти
  • Здатність проєктувати індивідуальні освітні траєкторії здобувачів освіти
  • Здатність реалізовувати здоров’язбережувальний підхід до організації освітнього процесу
  • 3датність здійснювати продуктивну комунікацію зі здобувачами освіти, батьками (особами, які їх заміняють), колегами та ін.
  • Здатність до використання теоретичних знань та навичок виконання типових завдань і здійснення технологічного процесу за робітничою спеціальністю в певній галузі виробництва
  • Здатність експлуатувати виробниче устаткування
  • Здатність до прояву системного мислення та творчості
  • Здатність застосовувати інноваційні педагогічні технології
  • Здатність використовувати цифрові технології в освітньому процесі
  • Здатність проводити оцінювання результатів освітнього процесу та відстежувати динаміку професійного становлення здобувачів освіти
  • Здатність до формування освітнього середовища, зорієнтованого на особистісний, творчий та духовний розвиток здобувачів освіти
  • Здатність здійснювати виховну роботу, формувати світогляд щодо розвитку суспільства і природи, духовної та професійної культури, стики, політики здобувачів освіти
  • Здатність розробляти навчально-методичний комплекс з виробничого навчання та виробничої практики
  • Здатність використовувати цифрові технології для розв’язання методичних завдань
  • Здатність до інноваційної діяльності, апробації та поширення її результатів
  • Здатність до аналізу та використання позитивної педагогічної практики
  • Здатність до самоаналізу та коригування власної професійної діяльності з урахуванням результатів педагогічного впливу
  • Здатність до розроблення та реалізації програми професійного самовдосконалення
  • Здатність до проведення майстер-класів, відкритих уроків, тренінгів тощо
  • Здатність вживати заходи для збереження фізичного та психологічного здоров’я, профілактики професійного вигорання

  • Здатність до відстеження становлення здобувачів освіти
  • Здатність консультувати з питань планування та побудови кар’єри
  • Здатність до забезпечення підтримки технічної, творчої та підприємницької активності здобувачів освіти
  • Здатність взаємодіяти з представниками служби зайнятості, соціальними партнерами з питань виробничої практики, працевлаштування
  • Здатність проводити профорієнтаційну роботу

Спираючись на чинні нормативні акти у галузі освіти, наразі важливо розвивати не тільки професійні, так звані “тверді” навички й уміння (hard skills) в учнів та учениць, а й неспеціалізовані, надпрофесійні “м’які” або гнучкі (soft skills) компетентності, а сам навчальний процес повинен ґрунтуватися на засадах:

спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні

спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності

спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти

При цьому особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів.

Компетентнісний підхід сприяє формуванню:

спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів

сукупність знань, умінь та характерних рис у межах змісту конкретного предмета, необхідних для виконання учнями певних дій з метою розв’язання навчальних проблем, задач, ситуацій. Стосуються змісту конкретної освітньої галузі чи предмета, і для їх опису використовуються такі ключові поняття: “знає і розуміє”, “уміє і застосовує”, “виявляє ставлення і оцінює” тощо

Ключові компетентності

Предметні компетентності

здатність і внутрішня потреба самостійно здобувати знання і формувати вміння відповідно до поставлених цілей з метою самовдосконалення й самореалізації

готовність (здатність) учнів засобами української мови успішно взаємодіяти у процесі розв’язання типових для віку життєвих проблем; сформоване ціннісне ставлення до мови свого народу, наявність досвіду послуговування державною мовою

готовність (здатність) реалізовувати різноманітні комунікативні наміри у широкому діапазоні особистісних, соціальних і культурних контекстів

спроможність особистості застосовувати математичні вміння в реальному житті, працювати з числовою інформацією

здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, володіти й оперувати інформацією відповідно до потреб, застосовувати ІКТ у навчанні й повсякденному житті, знаходити, опрацьовувати і систематизовувати інформацію); здатність бути відкритими до інновацій, реалізувати себе в мінливому технологічному, життєвому, навчальному й трудовому середовищі

здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань

здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі

здатність учня активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства

здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності

інтегрована якість особистості, що базується на креативності, творчості, інноваційності, здатності до ризику, спроможності планувати, самоорганізовуватися й організовувати підприємницьку діяльність, утілювати ідеї у сферу економічного життя, розв’язувати конфліктні ситуації, приймати рішення, брати на себе відповідальність, формувати моделі поведінки, необхідні для успішного розв’язання нагальних виробничих проблем

здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей

здатність усвідомлювати наслідки для довкілля прийнятих рішень і дій у професійних і життєвих ситуаціях, застосовуючи екологічні знання й досвід

здатність особистості застосовувати у конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на відстані, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями

здатність до розуміння і творчого самовираження у сфері музичного, образотворчого та інших видів мистецтва, що формується під час сприймання творів таких видів мистецтва і їх практичного опанування

здатність виявляти естетичне ставлення до світу в різних сферах діяльності людини, оцінювати предмети і явища, їх взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтва

здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається у результаті застосування під час вивчення всіх предметів навчального плану діяльнісного підходу. Навчальними програмами обов’язково передбачається внесок кожного навчального предмета у формування зазначеної компетентності.

Окремо потрібно відзначити навички з медіаграмотність, які стали  актуальними в останні роки у зв’язку з поширенням неправдивих матеріалів у інфопросторі.

Цілі сталого розвитку

У створенні освітнього процесу потрібно також керуватися Головним положенням “Порядку денного на 21 століття” і глобальними програми дій  з освіти для сталого розвитку (прийнятої на Всесвітній конференції з освіти для сталого розвитку (ОСР) у листопаді 2014 р. ), які містять рекомендації щодо включення головних принципів і цілей сталого розвитку як в національні та галузеві стандарти освіти, так і в освітні програми. Окрім того, ГПД зобов’язує включати головні принципи ОСР не лише в освітні програми підготовки майбутніх фахівців, але й забезпечувати перепідготовку викладацького складу для усвідомлення ними необхідності формування у здобувачів освіти різних спеціальностей і напрямів підготовки компетентностей в галузі сталого розвитку. Потрібно забезпечити переорієнтацію існуючих систем освіти та професійної підготовки на розв’язання проблем сталого майбутнього.

Навчально-виробничий процес

Навчально-виробничий процес у закладі професійної (професійно-технічної) освіти — це система організаційно-педагогічних, методичних і технічних заходів, спрямованих на реалізацію змісту і завдань ступеневої професійно-технічної освіти відповідно до державних стандартів.

Навчально-виробничий процес у ЗП(Т)О здійснюється відповідно до робочих навчальних планів та програм, нормативно-правових актів, навчально-методичних документів з професійно-технічної та загальної середньої освіти. Зміст і обсяг навчально-виробничого процесу, терміни навчання визначаються робочими навчальними планами та робочими навчальними програмами ЗП(Т)О.

Організація діяльності педагогічного колективу щодо забезпечення навчально-виробничого процесу здійснюється відповідно до плану роботи ЗП(Т)О на навчальний рік.

Заклад професійної (професійно-технічної) освіти самостійно обирає форми і методи навчання та виховання здобувачів освіти, а педагогічні працівники самостійно, з урахуванням основ педагогіки, визначають засоби і методи їхнього навчання та виховання, у межах визначених законодавством України, цим Положенням і статутом навчального закладу.

Основними навчально-методичними документами з планування навчально-виробничого процесу в ПТНЗ є:

сукупність державних вимог до змісту професійної (професійно-технічної) освіти, рівня кваліфікації випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти та освітнього рівня вступників

сукупність вимог, що визначають його професійні знання, уміння та навички, що розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки на основі освітньо-кваліфікаційних характеристик професій

затверджені в установленому порядку вимоги до кваліфікації працівників, їх компетентності, що визначаються роботодавцями і слугують основою для формування професійних кваліфікацій. Професійні стандарти співвідносяться з рівнями національної і галузевих рамок кваліфікацій і групуються за галузевими ознаками

документ, розроблений відповідно до типового навчального плану підготовки кваліфікованих робітників з кожної професії, що містить код і професійну назву роботи (спеціальності) згідно із Національним класифікатором України «Класифікатор професій» ДК 003:2010, визначає освітній рівень вступника, цілі навчання, строк навчання, графік навчально-виробничого процесу, зведені дані загального фонду навчального часу в тижнях, перелік обов’язкових навчальних предметів, та кількість годин, відведених на них, послідовність їх вивчення, механізм міжпредметних зв’язків, форми, періодичність, терміни контролю знань, умінь і навичок здобувачів освіти, їх кваліфікаційної атестації, вимоги до основних обов’язкових засобів навчання та планований рівень кваліфікації випускника

це документ, що визначає зміст і обсяг знань та умінь знань і умінь здобувачів освіти, розроблений викладачем/викладачкою ЗП(Т)О, погоджується відповідною методичною комісією.

Викладач/викладачка має право на розроблення власної (авторської) робочої навчальної програми або її створення відповідно до типової з урахуванням варіативного компонента. Головним критерієм якості робочої навчальної програми з навчального предмета є досягнення запланованого результату вивчення теми та предмета шляхом реалізації змісту.

Робочі навчальні програми із загальноосвітніх предметів розробляються на основі типових навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням специфіки професії та регіональної компоненти.

це документ, що визначає зміст і обсяг професійних знань, умінь, навичок здобувачів освіти та способи і методи їх формування, , розроблений майстром/майстринею виробничого навчання ЗП(Т)О, погоджений відповідною методичною комісією. ЗП(Т)О на основі типових навчальних програм розробляють робочі навчальні програми, у яких відображаються зміни, притаманні відповідній галузі виробництва чи сфері послуг, на підставі пропозицій замовників кадрів.

Майстер/майстриня виробничого навчання має право на розроблення власної (авторської) робочої навчальної програми або її створення відповідно до типової з урахуванням варіативного компонента, що включає зміни в техніці та технологіях, притаманні відповідній галузі виробництва чи сфері послуг, пропозиції замовників кадрів.

Головним критерієм якості робочої навчальної програми з професійно-практичної підготовки є створення передумов для досягнення запланованого результату в опануванні практичними уміннями та навичками.

складаються викладачами відповідно до робочих навчальних програм, розглядаються і схвалюються на засіданні методичної комісії і затверджуються заступником керівника з навчально-виробничої (навчальної) роботи за напрямком змісту навчального предмета та є документом багаторазового використання.

Викладач має право змінювати розподіл годин між темами, що зазначені в типових навчальних планах.

визначає завдання, які виконують здобувачі освіти з метою оволодіння професійними знаннями, уміннями та навичками, що передбачені робочою навчальною програмою професійно-практичної підготовки.

Перелік навчально-виробничих робіт з професії складається на семестр, курс підготовки майстром/майстринею виробничого навчання та погоджується зі старшим майстром/майстринею.

Перелік навчально-виробничих робіт з професії розглядається і схвалюється на засіданні методичної комісії та затверджується заступником керівника з навчально-виробничої роботи ЗП(Т)О.

Для всіх навчально-виробничих робіт, унесених до переліку, додається технологічна та технічна документація, що розробляється відповідними методичними комісіями ЗП(Т)О на основі державних стандартів.

Під час проведення виробничого навчання безпосередньо на виробництві чи в сфері послуг у переліку навчально-виробничих робіт зазначається загальна характеристика робочих місць або найменування робіт, які здобувачі освіти повинні виконувати з кожної теми чи розділу робочої навчальної програми професійно-практичної підготовки.

розробляються за умови економічних обґрунтувань старшим майстром/майстринею на півріччя (при професійно-технічному навчанні — на термін навчання) на основі робочих програм професійно-практичної підготовки, фонду навчального часу, передбаченого на виконання навчально-виробничих завдань, погоджується з заступником керівника з навчально-виробничої роботи і затверджується керівником/керівницею ЗП(Т)О.

Фонд навчального часу на виконання навчально-виробничих завдань визначається таким шляхом: із загального фонду часу, відведеного на професійно-практичну підготовку робочим навчальним планом, вираховують час на проведення вступних і заключних інструктажів та час на виконання тренувальних вправ.

Розрахунок обсягів виробництва здійснюється на основі фонду приведеного часу, що відображає поправки з огляду на рівноцінний час з точки зору продуктивності праці в усі періоди навчання. Фонд приведеного часу розраховується шляхом ділення фонду навчального часу для виконання навчально-виробничих завдань на відповідний перевідний коефіцієнт між встановленими нормами часу на виконання виробничого завдання (одиниці продукції) для працівників підприємств та учнів ЗП(Т)О.

особистий робочий документ викладача/викладачки і складається ним/нею за довільною формою відповідно до робочої навчальної програми та поурочно-тематичного плану з дотриманням педагогічних та методичних вимог. За умови проведення уроків у паралельних навчальних групах викладач/викладачка може складати один план уроку, але слід враховувати особливості проведення уроку в тій чи іншій навчальній групі. При проведенні занять теоретичного навчання з професій художніх промислів та ремесел дозволяється поділ навчальних груп на дві підгрупи.

План проведення лабораторно-практичного заняття відображає короткий зміст, порядок організації і виконання роботи та, при необхідності, графік здобувачів освіти за навчальними (робочими) місцями.

З метою забезпечення ефективної організації лабораторно-практичних занять викладачами розробляються інструкційно-технологічні картки, де вказуються мета, зміст і послідовність виконання здобувачами освіти завдань, перелік інструментів, обладнання і матеріалів, правила безпеки праці під час виконання роботи, контрольні питання для самоперевірки. При цьому навчальна група поділяється на дві підгрупи.

особистий робочий документ майстра/майстрині виробничого навчання і складається ним/нею за довільною формою відповідно до робочої навчальної програми з професійно-практичної підготовки, плану виробничого навчання на місяць з дотриманням педагогічних та методичних вимог на кожний день занять з виробничого навчання в майстернях ЗП(Т)О або на виробництві.

Під час виробничої практики здобувачів освіти майстер/майстриня виробничого навчання розробляє план роботи на кожний робочий день.

У дні, коли у закріпленій навчальній групі не проводиться професійно-практична підготовка, майстри виробничого навчання працюють за індивідуальними планами роботи, які погоджуються зі старшим майстром/майстринею.

документ, що розробляється відповідно до робочого навчального плану з дотриманням педагогічних та санітарно-гігієнічних вимог. Він включає теоретичну та професійно-практичну підготовку в навчальних групах на кожний робочий день тижня.

Основні форми теоретичного навчання

  • різні типи уроків, лекції, теоретичні семінари, практичні семінари, лабораторно-практичні заняття тощо;
  • індивідуальне заняття здобувачів освіти;
  • тренінги;
  • консультації;
  • виконання здобувачами освіти індивідуальних завдань (реферат, розрахункова робота, курсовий проект, проміжна поетапна та випускна кваліфікаційна робота, дипломний проект);
  • навчальні екскурсії;
  • інші форми організації навчання.

Також згідно з наказом МОЗ України “Про посилення роботи щодо профілактики захворюваності дітей у навчальних закладах та формування здорового способу життя учнівської та студентської молоді” потрібно “… уникати надмірної кількості та невмотивованого обсягу домашніх завдань, насамперед письмових”.

Онлайн-курс “Бери й роби”

Професійно-практична підготовка

Професійно-практична підготовка здійснюватись із застосуванням модульної системи (модульного професійного навчання) відповідно до Положення про професійне (професійно-технічне) навчання на основі модульної технології та складається з:

навчання здобувачів освіти безпосередньо на підприємствах, будівельних об’єктах, полях, фермах, де вони в складі навчальних груп та учнівських бригад під керівництвом майстрів виробничого навчання послідовно закріплюють одержані первинні професійні уміння та навички, навчаються використовувати сучасну техніку, механізми та інструменти, набувають потрібних практичних навичок самостійно та якісно виконувати роботи, передбачені робочими навчальними планами.

При неможливості організації проходження здобувачами освіти виробничого навчання в майстернях ЗП(Т)О воно організовується на виробництві під керівництвом майстрів виробничого навчання ЗП(Т)О та відповідних спеціалістів підприємства, при умові повного виконання робочого навчального плану і робочої навчальної програми з професійно-практичної підготовки

проводиться безпосередньо на робочих місцях на підприємстві чи у сфері послуг з метою удосконалення здобутих знань, умінь і практичних навичок здобувачів освіти, що необхідні для досягнення відповідного рівня кваліфікації, встановленими державними стандартами, а також з метою забезпечення їх соціальної, психологічної і професійної адаптації в трудових колективах.

Під час виробничої практики на підприємстві чи у сфері послуг здобувачі освіти ведуть Щоденник виробничої практики на підприємстві чи у сфері послуг, у якому її керівник оцінює виконання навчально-виробничих робіт, та по її закінченню робить загальний висновок про результати виробничої практики.

Модульна система професійного (професійно-технічного) навчання – гнучка педагогічна технологія організації процесу навчання, в основу якої покладено опанування особою модульних навчальних блоків у визначеній професії за індивідуальною освітньою траєкторією.

Професійне (професійно-технічне) навчання (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації) на основі модульної технології проводиться з метою забезпечення мобільності осіб у процесі навчання, формування та розвитку професійних компетентностей особи, необхідних для виконання завдань та обов’язків за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та перспектив кар’єрного зростання впродовж професійної діяльності.

Інструменти для ефективного навчання

Ментальні карти

Онлайн-дошки

Стрічки часу

Відео та зображення

Інтерактивні вправи

Контроль за навчальним процесом

Здобувачі освіти мають право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів свого навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти.

  • поурочне опитування здобувачів освіти;
  • контрольні та перевірні роботи;
  • тестування;
  • інші форми контролю, що не суперечать етичним та методико-педагогічним нормам

Перевірні роботи з виробничого навчання проводяться майстром/майстринею виробничого навчання за відповідними графіком і переліками в кожній навчальній групі під керівництвом старшого майстра/майстрині відповідно до робочої навчальної програми з професійно-практичної підготовки.

Під час оцінювання результатів перевірної роботи визначаються вміння та навички осіб застосовувати одержані професійні знання на практиці, ураховуються якість роботи і продуктивність праці, дотримання технологічної дисципліни та охорони праці, правильність виконання виробничих прийомів, уміння користуватися обладнанням, пристроями, ефективними методами організації праці.

У випадках, коли робота осіб здійснюється з обслуговування промислових агрегатів, виробничих дільниць тощо, оцінювання перевірних робіт передбачає нагляд за виконанням особами відповідних технологічних операцій, опитування в усній формі та перевірку письмового звіту про виконання навчально-виробничого завдання.

Застосовується по завершенню вивчення теми робочої навчальної програми

  • тематичне опитування;
  • тестування.
  • семестрові заліки;
  • семестрова атестація (іспити);
  • річні підсумкові заліки;
  • річна підсумкова атестація (річні підсумкові іспити);
  • кваліфікаційна атестація (кваліфікаційний іспит);
  • індивідуальні завдання здобувачам освіти.

державна кваліфікаційна атестація, яка включає:

  • кваліфікаційну пробну роботу, що відповідає певним вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти відповідного атестаційного рівня;
  • державний кваліфікаційний екзамен (кваліфікаційний екзамен) або захист дипломної роботи, проєкту чи творчої роботи, що їх замінює;
  • іспит або захист дипломної роботи, проєкту в межах вимог кваліфікаційних характеристик
  1. Педагогічні працівники самостійно обирають форми, зміст, спосіб поточного, тематичного та проміжного контролю знань, умінь та навичок здобувачів освіти.
  2. Форми та періодичність проміжного контролю визначаються навчальним планом. Дотримання є обов’язковим.
  3. Форми та періодичність вихідного контролю визначаються навчальним планом. Дотримання є обов’язковим.
  4. Кваліфікаційна атестація здобувачів освіти здійснюється з участю представників підприємств, установ, організацій-замовників підготовки кадрів після кожного ступеня навчання та після закінчення повного курсу навчання.

Контроль навчальної роботи педагогічних працівників у ЗП(Т)О здійснюють:

  • керівник/керівниця;
  • його/її заступники;
  • старший майстер/майстриня;
  • методист/методистка.
  1. Забезпечення контролю здійснюється за графіком, що складається на семестри. Він встановлює терміни проведення контрольних, перевірних робіт.
  2. Завдання для планових контрольних, перевірних робіт розробляються педагогічними працівниками, розглядаються і схвалюються методичними комісіями та затверджуються заступниками керівників ЗП(Т)О відповідного напряму роботи.
  3. Підсумки контролю вивчаються та визначається якість проведення навчальної роботи педагогічними працівниками. Ці данні розглядаються на засіданні педагогічної ради та враховуються при атестації.

Не потрібно забувати, що згідно стандартів освіти під поточним слід розуміти формувальне оцінювання, що передбачає відстеження особистісного розвитку учнів та хід набуття ними навчального досвіду і компетентностей.

Формувальне оцінювання має на меті:

  • підтримати навчальний поступ учнів;
  • формувати в дитини впевненість у собі, наголошуючи на її сильних сторонах, а не на помилках, діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;
  • вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
  • підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів;
  • запобігати побоюванням помилитися.

Формувальне оцінювання є інтерактивним оцінюванням прогресу учнів, що дає змогу викладачу/викладачці відповідним чином адаптувати освітній процес. Воно дає змогу оцінювати процес навчання учнів, а не результат.

Важливо не протиставляти учнів одне одному. Стимулюючим має бути порівняння роботи (відповіді, дії тощо) з тим, як працювала дитина раніше. Про складнощі у навчанні необхідно говорити з учнем індивідуально, аби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини.

Водночас доцільно вчити дітей взаємооцінюванню, при цьому формувати уміння коректно висловлювати думку про результат роботи однокласника, давати поради щодо його покращення.

Стратегії формувального оцінювання за Діланом Вільямсом

1. Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей.

  • викладач/викладачка спільно з учнями розробляє й обговорює цілі уроку;
  • ціль має бути вимірною, щоб через оцінювання виміряти на якому рівні вона досягнута;
  • створення ефективного зворотнього зв’язку, який має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим та своєчасним

2. Забезпечення активної участі учнів у процесі пізнання та як навчального ресурсу одне для одного.
Це досягається використанням різноманітних прийомів, форм і методів роботи з навчальним матеріалом.
3. Ознайомлення учнів із критеріями оцінювання.

  • критерії спрямовані на оцінку роботи учня (на проміжному/фінальному етапах);
  • робота учня оцінюється за критеріями чи порівнюється із запропонованим учителем зразком, але не з роботами інших учнів;
  • критерії повинні бути заздалегідь відомими учням;
  • потрібно використовувати чіткий алгоритм виведення оцінки, за яким учень може самостійно визначити свій рівень досягнення та оцінку

4. Забезпечення можливості й уміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія).
5. Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

  • Формувальне оцінювання дає можливість вчителю відстежити процес поступу учня до навчальних цілей, корегування освітнього процесу на ранніх етапах, а учневі – усвідомлення відповідальності за самоосвіту.
  • Під час організації навчання взагалі і оцінювання зокрема, важливо створювати для учнів ситуацію успіху.

Шаблони для здійснення формувального оцінювання

Інструменти для заохочення та відзначення

  • Badgecraft (платформа цифрових бейджів)
  • Certifyem (надбудова для Гугл Форми; створення сертифікатів)

Організація проведення семестрових, річних атестацій і заліків з навчальних предметів (професійно-теоретичної, загальнопрофесійної підготовки тощо), що входять у додаток до диплома (свідоцтва), фізичної підготовки та перевірних робіт

Атестація з навчальних предметів здійснюється за атестаційними білетами та можливими додатками до них, що складаються викладачами відповідних навчальних предметів, розглядаються і схвалюються рішенням методичної комісії і затверджуються керівником ЗП(Т)О не пізніше ніж за два тижні до початку атестації. Для паралельних навчальних груп складаються різні варіанти додатків до атестаційних білетів.

Якщо з навчального предмета, що входить у додаток до диплома, атестація не передбачена робочими навчальними планами, то проводиться залік. Час на проведення заліку виділяється за рахунок кількості годин, відведених на вивчення навчального предмета.

Переведення учнів на наступний курс навчання та проведення повторної атестації і заліків

На наступний курс навчання за рішенням педагогічної ради та відповідного наказу керівника ЗП(Т)О переводяться учні, які мають підсумкові оцінки не нижче 4 балів з професійно-практичної підготовки та навчальних предметів, що входять у додаток до диплома кваліфікованого робітника, а також зразкову чи задовільну оцінку з поведінки.

Як виняток, умовно на наступний курс навчання за рішенням педагогічної ради та відповідного наказу керівника, переводяться учні, які мають підсумкову оцінку не нижче 4 балів з професійно-практичної підготовки та не більше 2 підсумкових оцінок початкового (І) рівня навчальних досягнень (1,2,3 бали) з навчальних предметів, що входять у додаток до диплома для певного етапу професійно-технічної освіти або ті, що мають річну оцінку з поведінки незадовільно, а також учні згадані у двох вищезазначених випадках.

Повторна атестація з навчальних предметів, що входять у додаток до диплома (свідоцтва), проводиться для учнів, слухачів, які під час планової атестації одержали оцінки нижчі, ніж 4 бали, та не більше як з двох предметів, а також для учнів, слухачів, що не з’явилися на планову атестацію.

Повторні заліки обов’язкові для учнів, слухачів, які одержали річні оцінки нижчі, ніж 4 бали, чи “не зараховано”, або не отримали річних оцінок з навчальних предметів, що не виносяться на атестацію.

Учні невипускних навчальних груп мають право на повторну атестацію або повторні заліки з метою підвищення оцінки, але не більше ніж з двох навчальних предметів на підставі письмової заяви та відповідного наказу керівника ЗП(Т)О.

Порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту

Професійно-технічна освіта має три ступені. Кожний ступінь навчання визначається теоретичною та практичною завершеністю і підтверджується присвоєнням випускникам освітньо-кваліфікаційного рівня, які згідно з набутими професійними знаннями, уміннями і навичками, що супроводжується видачею їм документа про професійно-технічну освіту відповідного зразка.

Кваліфікації професійної (професійно-технічної) освіти відповідають:

  • перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти – 2 рівню Національної рамки кваліфікацій;
  • другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти – 3 рівню Національної рамки кваліфікацій;
  • третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти – 4 або 5 рівню Національної рамки кваліфікацій.

Кваліфікаційна атестація є вихідним або проміжним контролем відповідно у формі державних кваліфікаційних іспитів або кваліфікаційних іспитів на завершальному етапі певного проміжного ступеня навчання й має на меті встановлення готовності осіб, які здобувають професійно-технічну освіту, самостійно виконувати комплекс робіт чи певну роботу з обраної професії, спеціальності та спеціалізації відповідного розряду (класу, категорії).

До складання державних кваліфікаційних іспитів або кваліфікаційних іспитів допускаються особи, які пройшли відповідно повний або певного проміжного ступеня курс навчання й мають позитивні підсумкові оцінки з усіх навчальних предметів, виробничого навчання та практики.

Час на проведення кваліфікаційної атестації виділяється за рахунок кількості годин, відведених на професійно-практичну підготовку.

Державні кваліфікаційні іспити вважаються нескладеними:

  • у випадку браку в кваліфікаційній пробній роботі з вини особи, яка її виконує;
  • при невиконанні з вини особи, яка виконує пробну роботу, норм виробітку (часу), встановлених на виконання кваліфікаційної пробної роботи, а також невиконанні особами встановлених виробничих вимог та показників у період складання іспитів;
  • якщо за результатами іспитів у особи встановлена відсутність знань, які передбачені кваліфікаційною характеристикою професії працівника або кваліфікаційною характеристикою випускника.

Фізична підготовка

Фізична підготовка у ЗП(Т)О завершується підсумковою атестацією шляхом проведення заліку з фізичного виховання здобувачів освіти.

Облік навчальної роботи

Педагогічні працівники здійснюють облік проведення навчальних занять, оцінювання навчальних досягнень, поведінки здобувачів освіти, відвідування ними занять та виконання робочих навчальних планів і робочих навчальних програм, а також відмітку про групу здоров’я учня відповідно до висновку медичної комісії .

Журнали обліку навчальної роботи ведуться та зберігаються згідно з чинним законодавством.

Поведінка учнів оцінюється як зразкова, задовільна, незадовільна. Поведінку кожного учня оцінює майстер/майстриня виробничого навчання спільно з класним керівником/керівницею на підставі виконання учнем/ученицею правил внутрішнього розпорядку та обов’язків, зазначених у статуті ЗП(Т)О. Остаточне рішення про незадовільну поведінку кожного учня персонально ухвалюється педагогічною радою.

Дистанційне навчання

Дистанційна форма здобуття освіти – це індивідуалізований процес здобуття освіти, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

Професійний розвиток та підвищення кваліфікації педагогічних працівників

Безперервний професійний розвиток – це безперервний процес навчання та вдосконалення професійних компетентностей фахівців після здобуття вищої та/або післядипломної освіти, що дає змогу фахівцю підтримувати або покращувати стандарти професійної діяльності і триває впродовж усього періоду його професійної діяльності.

Професійний розвиток педагогічних працівників передбачає постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види і форми професійного зростання. Заклади освіти, в яких працюють педагогічні працівники, сприяють їхньому професійному розвитку та підвищенню кваліфікації.

Кожен педагогічний працівник зобов’язаний щороку підвищувати свою кваліфікацію відповідно до Закону України “Про освіту” з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Підвищення кваліфікації може здійснюватися за різними видами (навчання за освітньою програмою, стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо) та у різних формах (інституційна, дуальна, на робочому місці (на виробництві) тощо).

Кожному педагогічному працівникові гарантується право підвищувати кваліфікацію в комунальному закладі післядипломної освіти, розташованому на території відповідної (за місцем проживання такого педагогічного працівника) області, Автономної Республіки Крим, міста Києва чи Севастополя, що не обмежує його право обрати іншого суб’єкта освітньої діяльності для підвищення своєї кваліфікації.

Педагогічні працівники мають право підвищувати кваліфікацію у закладах освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою. Результати підвищення кваліфікації у таких закладах освіти не потребують окремого визнання і підтвердження.

Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника протягом п’яти років, яка оплачується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, не може бути меншою за 150 годин, з яких не менше 10 відсотків загальної кількості годин обов’язково повинні бути спрямовані на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з учнями з особливими освітніми потребами.

Педагогічним працівникам відшкодовуються відповідно до законодавства витрати, пов’язані з відрядженням на підвищення кваліфікації.

 За результатами успішного підвищення кваліфікації кожен суб’єкт підвищення кваліфікації зобов’язаний видати педагогічному працівникові документ про підвищення кваліфікації, що має містити, зокрема, опис досягнутих ним результатів навчання.

Можливості підвищення кваліфікації